Розлади особистості
ПОВНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ПАТОЛОГІЇ
МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ І ДІАГНОСТИКИ
Арт-терапія
Арт-терапія спрямована на усунення наявних поведінкових і емоційних порушень, що виявляються у формі депресивних, тривожно-фобічних реакцій і інших невротичних симптомів, а також симптомів психосоматичних роз-ладів. Формування в учасників арт-терапевтичної програми по-зитивної самооцінки, реалізацію їх творчого потенціалу, розвиток навичок комунікації, здатності до самостійного прийняття рішень і прояву ініціативи, навичок психі-чної саморегуляції і здатності до конструктивного вираження емоцій, що сприяють їх більш успішної адаптації; сприяє самовираженню, розширенню особистого досвіду, самопізнання і внутріш-ньої інтеграції особистості.
Аутогенне тренування
Аутогенне тренування – психотерапевтична методика, що спрямована на встановлення динамічної рівноваги гомеостатичних механізмів організму людини.
Біологічний зворотній зв`язок (БОС) за показниками електроміограми, електроенцефалографії, електрокардіографії і частоти дихання
БОС-процедура полягає в непереривному моніторингу в режимі реального часу певних фізіологічних показників і свідоме управління ними за допомогою мультимедійних, ігрових і інших прийомів в заданій області значень. БОС-інтерфейс являє для людини свого роду «фізіологічне дзеркало», в якому відображаються його внутрішні процеси. Таким чином, протягом курсу БОС-сеансів можливо посилити або послабити даний фізіологічний показник (частота дихання, нормалізація частотного спектру мозкових структур, нервово-м`язової передачі). Тобто, рівень тонічної активації тієї регуляторної системи, чию активність даний показник відображає.
Групова мультимодальна психотерапія
Групова психотерапія – форма психотерапії, при якій спеціально створена група людей регулярно зустрічається під керівництвом психотерапевта та психолога для досягнення наступних цілей: внутрішніх та міжособистісних конфліктів, відпрацювання адаптивних форм поведінки
Когнитивно-поведінкова терапія (КПТ)
КПТ - когнітивно-поведінкова - метод психотерапії, що спирається на положення про визначальну роль пізнавальних процесів (і в першу чергу мислення) у виникненні різного роду психологічних проблем і психічних відхилень (когнітивна терапія). На цій базі формуються поведінкові особливості, які можуть ставати дезадаптивними. Поведінкова (біхевіоральна) терапія включає перебудову поведінкових стереотипів та опрацювання найбільш адаптивних форм.
Патопсихологічна діагностика
Спрямована на вивчення особистості у всьому різноманітті її індивідуальних психічних проявів з метою визначення змін окремих психічних функцій і виявлення патопсихологічних синдромів.
Психоосвіта
Психоосвіта - метод, який застосовується для підви-щення рівня знань пацієнтів та родичів про хвороби, її причини, механізми розвит-ку та можливі варіанти лі-кування.
Раціональна психотерапія
Раціональна психотерапія - метод психотерапії в основі якого лежить роз`яснення і логічного переконання хворого. У процесі бесіди формується співробітництво між пацієнтом і лікарем, відбувається вивчення особистості пацієнта, визначення проблем, пошук шляхів їх вирішення, створення лікувального режиму, продуману тренування особистості, вироблення свіжих відносин і їх закріплення. Позитивний ефект досягається роз`ясненням (фахівець пояснює хворому сутність його стану), переконанням, переорієнтування з негативних установок на позитивні, психогогики (особливе переорієнтування, призначене для створення нових, позитивних перспектив, можливих поза аномального стану).
Розвантажувально-дієтична терапія
Розвантажувально-дієтична терапія (РДТ) – варіант терапії, в основі якого лежить обмеження раціону живлення або повне голодування з метою лікування та оздоровлення
ЕТІОЛОГІЧНІ ПРИЧИНИ
ОСНОВНІ СИМПТОМИ
Розлад особистості шизоїдного типу — це розлад, при якому має місце слабість уподобань, соціальних і інших контактів, з аутистичним відходом у світ фантазій і інтро-спекції, що може позначатися на поведінці в переважанні сенситивних або експансивних особистісних властивостей за умови своєрідного розуміння особливостей інтерперсональних відносин, коли холодність і відчуженість можуть маскувати нездатність висловити почуття.
Дисоціальний розлад особистості — особистісний розлад, що характеризується грубою невідповідністю між поведінкою і існуючими соціальними нормами.
Емоційно нестійкий розлад особистості — це патологічний стан, при якому вираженою є тенденція діяти імпульсивно, без урахування наслідків, що поєднується з нестійкістю настрою, в основі якого лежить недорозвинення вищих форм вольової діяльності і звідси відсутність складної мотивації вчинків.
Істеричний розлад особистості — це патологічний стан характеру, при якому спостерігаються стереотипні форми поведінки, із високим рівнем домагань, демонстративністю, пре-тензіями до оточуючих людей, потребою у визнанні, що не відповідають реальним можливостям і реальній си¬туації.
Ананкастний розлад особистості — це розлад особистості, що характеризується відсутністю впевненості у собі, боязкістю, соро¬м`язливістю, помисливістю, нерішучістю, схильністю до сумнівів, почуттям незавершеності дій, що ведуть до надмірної педантичності, стриманості, упертості й обережності, до яких можуть приєднатися нав`язливі думки або дії.
Тривожний розлад особистості — це розлад особистості, який характеризується соромливістю і сильною потребою в наявності компаньйона, потребою гарантії того, що її приймають без критики, а також поведінкового ухилення й чутливості до знехтування, що може приводити до соціальної замкнутості.
Залежний розлад особистості характеризується підпорядкуванням своїх власних потреб потребам інших, що змушує інших брати на себе відповідальність за найбільш важливі події в їхньому житті, що супроводжується нестачею самовпевненості і значним дискомфортом, при перебуванні на самоті більш-менш тривалий період часу.
